Світ має запам’ятати це слово – Буча, як пам’ятає Сребреницю, Бабин Яр, Освенцим…
Буча – селище у передмісті Києва, де, окрім житлових будинків та об’єктів цивільної інфраструктури, не було нічого. Тут до війни жили щасливі діти і їхні батьки.
Бучанська різанина – інакше це назвати не можна – безглузда, та не має жодного людського пояснення. Місяць російські окупанти грабували, вбивали, ґвалтували мирне населення. За що ж вони знищували беззбройних людей?
Людей у Бучі, а також у Маріуполі, Чернігові, Сумах, Харкові, вбивали просто за те, що вони були українцями і жили в Україні. Отже, це знищення за національною ознакою, а значить, підпадає під визначення геноцид.
- вбивстві членів такої групи;
- заподіянні серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
- навмисному створенні для групи людей життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне її знищення;
- заходах, розрахованих на запобігання народженню дітей у середовищі такої групи;
- насильницькій передачі дітей з однієї групи людей в іншу.
“Отже, події в Ірпені, Бучі, інших населених пунктах можуть вважатися геноцидом української нації, – зауважила Зоряна Скалецька. – Оскільки збройні сили Росії неодноразово наголошували на проведенні денацифікації України, що відповідно до буквального тлумачення цього терміну від кореня “нація” можна вважати умисним винищенням українців саме за національною ознакою”.
Те, що ми побачили у Бучі, і можливо, ще зафіксуємо з великою долею ймовірності в інших містах та селах України, може бути кваліфіковано як злочин проти людяності. Нам необхідно буде встановити зв’язок між наслідками дій військових Росії та мотивами вчинення ними не просто терору, а деукраїнізації, денаціоналізації, знищення української нації.
Фото: Володимир Коваль
Після звільнення Бучі збройними силами України перед усім світом постала страшна картина: будинки зруйновані, вулиці селища встелені тілами вбитих і закатованих людей. Про це повідомив міський голова Анатолій Федорук французькій інформаційній агенції AFP. “У Бучі ми вже поховали 280 осіб у братських могилах. Вулиці сильно зруйнованого міста усіяні трупами, – зазначив він.
Серед загиблих був навіть 14-річний хлопчик. Ці люди не мали зброї, вони були розстріляні — їм стріляли в потилицю.
Не пробачимо…
За матеріалами https://fakty.com.ua
